Він сидить на смереці у розлогому гнізді, яке нагадує великого капелюха. Чекає, а до нього йдуть знедолені, ображені, безнадійно хворі, ті, котрі були у безвиході.
На цю місію – рятувати людей – благословив Лелеку Добре Серце Сам Всевишній.
З вирію повертався сам, був у розпачі: його лелька загинула, він теж відчував близький кінець.
Якась невидима сила підняла його вгору. Коли голова і крила торкнулися променисто-голубої брами, вона відчинилася, і Лелеку засліпило яскраве золотаве світло, а згори пролунав голос:
- Творіння моє, не журися, що став безсилим, ти ще послужиш людям. Я благословляю тебе лікувати хворих, зцілювати їх, допомагати нещасним, наставляти на добру дорогу тих, хто загубив себе і звернув зі своєї життєвої стежини. Ти будеш Моїм посланцем на Землі і робитимеш усе, щоб світ ставав кращим. Обнімай людей своїми крильми. Облагороджуй їх.
Лелека покірно схилив голову і смиренно склав крила. З тих пір він ревно виконує повеління Творця.
Тетяна Полубко,
Чернівці, Україна
Писати й малювати - навіть не знаю, що люблю більше.
Прочитано 9985 раз. Голосов 8. Средняя оценка: 4,25
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Два пути познания: научный и духовный - Николай Погребняк Цель автора статьи: убедить читателей, что не нужно отвергать ни научных методов познания, ни духовных, принимаемых верой, то есть, полностью доверяя слову Господа Бога. Только так мы сможем познавать истину во всей её полноте.
